- ґерґотати
- -очу́, -о́чеш, ґерґоті́ти, -очу́, -оти́ш, недок.2) Те саме, що скреготати, скреготіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
отати — а/ну, а/неш, док., діал. Заслабнути … Український тлумачний словник
ґорґотати — очу/, о/чеш, ґорґоті/ти, очу/, оти/ш. Те саме, що ґерґотати, ґерґотіти … Український тлумачний словник
ґеґотати — о/че, недок. Підсил. до ґеґати … Український тлумачний словник
ґелґотати — очу/, о/чеш, ґелґоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Підсил. до ґелґати. 2) перен., розм. Голосно, нерозбірливо, незрозуміло розмовляти; галасувати … Український тлумачний словник
джерґотати — очу/, о/чеш і джерґоті/ти, очу/, оти/ш, недок. 1) Те саме, що деренчати. ||Цвірінькати, щебетати, цвірчати, сюрчати (про птахів і комах). 2) Говорити швидко, нерозбірливо або незрозуміло … Український тлумачний словник
заґелґотати — о/че і заґелґоті/ти, оти/ть, док. 1) Підсил. до заґелґати. 2) перен., розм. Почати голосно, збуджено говорити; закричати, загомоніти … Український тлумачний словник
заґерґотати — очу/, о/чеш і заґерґоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Почати кричати (про гусей, індиків). 2) перен., розм. Почати голосно, збуджено говорити, сміятися, лаятися і т. ін … Український тлумачний словник
заджерґотати — див. заджеркотати … Український тлумачний словник
зашварґотати — див. зашварґотіти … Український тлумачний словник
поґерґотати — очу/, о/чеш, док. 1) Покричати (про гусей). 2) перен. Порозмовляти незрозумілою мовою … Український тлумачний словник